Історія кафедри
На виконання вимог наказу ректора від 21.12.20 № 38 «Про введення в дію наказу ректора від 28.10.20 № 32 «Про реструктуризацію кафедр університету» з 01.01.2021 було проведено реорганізацію та об’єднання кафедр ,,Філософія та соціологіяˮ (посилання 1) і ,,Українознавствоˮ (посилання 2) у кафедру ,,Філософія та українознавствоˮ.
Протягом усього періоду існування викладачі філософії і соціології зосереджували основну увагу на формуванні гуманістичного світогляду студентів, ознайомлення їх з історією та новітніми підходами до розуміння явищ та процесів цивілізаційного розвитку та способами їх відображення в багатій палітрі сучасних тлумачень філософії, соціології, політології, релігієзнавства тощо.
Викладачі-історики та філологи кафедри продовжують роботу в справі гуманітарної освіти, підвищення культурного рівня майбутніх спеціалістів, впровадження в життя національно-громадянського виховання, мовної політики держави.
Кафедра здійснює методичне керівництво музеєм ДІІТу.
_____________________________________________________________________________
ПОСИЛАННЯ 1
Кафедра філософії і соціології існувала в ДІІТі з моменту його заснування. До 1978 року вона була єдиною кафедрою марксистсько-ленінської філософії та наукового комунізму. Після тривалого періоду існування їх як окремих кафедр (зав. каф. філософії доц. Линок В.О., зав. каф. соціології Кладіна М.А.) у 1997 році Вчена Рада університету (ДІІТу) прийняла рішення про об’єднання їх в одну кафедру ‒ філософії і соціології. Завідувачем кафедри був обраний канд. філос. наук, доц. Линок В.О. З вересня 2004 р. кафедру очолює доктор філософських наук, професор Хміль В.В. Раніше на кафедрі працювали авторитетні вчені: Фрайман Х.П., Подворчанський В.С., Малишко Л.М., Бобовніков А.Д., Шубін В.І.
ПОСИЛАННЯ 2
Відповідно до наказу Головного управління навчальних закладів Міністерства шляхів сполучення СРСР від 12 липня 1973 року в ДІІТі було створено кафедру «Політична історія». З 1993 р. до липня 2016 р. вона мала назву «Українознавство». Завідувачами кафедри працювали: доцент І.С. Чорновіл (1973-1984), доцент А.І. Куліш (1984-2000), З 1993 по 2000 р. відбулися значні зміни у викладацькому складі: звільнилися у зв’язку з виходом на пенсію або перейшли на іншу роботу доценти І.С. Чорновіл, С.В. Гріх, М.Л. Плетньов, старші викладачі В.О. Гудімов, В.П. Савкін. У 1993-99 рр. на кафедрі працював на посаді професора д-р іст. наук Остапенко І.М. Протягом 2000-2013 рр. завідувачем кафедри була канд. іст. наук, доцент Ковтун В.В. З травня 2013 р. по січень 2021 р. кафедру очолював доктор іст. наук, професор, академік АН вищої освіти України Кривчик Г.Г.
На виконання вимог наказу ректора від 29.03.16 № 42 «Про реструктуризацію кафедр університету» з 1 липня 2016 р. кафедру «Українознавство» було реорганізовано шляхом об’єднання з кафедрою «Гуманітарні дисципліни для іноземних студентів» (створена у 2003 р. на базі факультету гуманітарної освіти іноземних студентів) в одну кафедру «Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентів». З 01.01.2018 відповідно до наказу ректора № 04 від 09.01.2018 ,,Про зміну назви кафедр…ˮ назву кафедри ,,Українознавство та гуманітарна підготовка іноземних студентівˮ змінено на ,,Українознавствоˮ. У 2000 р. почала діяти Світлиця, яка виконувала функції навчально-методичного кабінету, а в 2002 р. отримала офіційний статус навчальної лабораторії та стала центром національно-громадянського виховання, місцем проведення наукових конференцій, семінарів, олімпіад, зустрічей з діячами історичної науки, культури.
Світлиця
Sunt lacrimae rerum
et mentem mortalia tangunt*
Vergilius
* І речі мають свої сльози, а долі людські хапають за серце.
Вергілій
18 жовтня 2001 року була відкрита Світлиця - аудиторія для лекцій та практичних занять кафедри українознавства. З того часу це базова аудиторія Центру національно-громадського виховання студентства.
В основу концепції Світлиці покладено ідею Дому, сім'ї, злагоди, добробуту. ДІІТ - дім, Світлиця - його органічна складова. Спільними зусиллями колективу кафедри, студентів, керівництва університету вона була оформлена так, щоб заняття в ній мали щонайбільший ефект. Студент і викладач почуваються комфортно та органічно в інтер'єрі Світлиці, відчувають причетність до розумного, доброго, вічного, того, що вже було, є й буде.
Світлиця в українській хаті найчистіша, найтепліша, найсвітліша кімната.Світлиця - це затишок, злагода, добро, гніздо, колиска Сім'ї, мамина ласка, дідусева казка, початок і кінець, перша й остання молитва.
Експозиція Світлиці не є застиглою, вона – своєрідна вправа на роздуми. Тут працюють постійнодіючі виставки ,,Писанка”, ,,Рушник”, ,,Витинанка”. Експонувались паперові скульптури майстрині О. Бєлової ,,Метаморфози”, малюнки-оригінали до мультфільму режисера В. Дахна ,,Енеїда”, фото ,,Ще назва є, а річки вже немає”, ,,Домоткань, річка, що втрачає красу”, шкільне фото, ,,Посміхніться, вас знімають!”, весільне та родинне фото. У вересні 2005 р. окремі композиції Світлиці були виставлені у Дніпропетровському історичному музеї в рамках щорічної фотовиставки ,,Зачаровані містом”.
Окрім практичних занять чи лекцій у Світлиці проводяться зустрічі студентів та викладачів з українськими митцями, засідання міського краєзнавчого клубу „Ріднокрай“, тематичні виставки („Старе фото", „Писанка", „Рушник", „Витинанка", „Український архітектурний модерн" тощо), виставки робіт професійних художників, студентів, інсценування обрядів (колядки, вечорниці), а також неформальне індивідуальне спілкування студентів, викладачів, співробітників університету, мешканців мікрорайону.
Світлиця - місце проведення засідань клубу „У „Світлиці" сьогодні гість...", який збирає десятки визначних діячів науки та культури. А у кіноклубі „Сьогодні у клюбі кіно!" можна переглянути фільми про Україну і не тільки.
До підготовки та реалізації проекту було залучено близько 3 тисяч студентів ДІІТу, 10 викладачів кафедри українознавства, громадськість міста.
Дім є надзвичайно містким космічним символом. Він будується і як модель всесвіту в мініатюрі, і як "п'ятивіконний дім" чи "семивратний град", тобто як людське тіло з п'ятьма почуттями та сімома отворами.
Дім символізує обжитий, одомашнений, підкорений простір, де людина почувається у безпеці. Це місце, де ми народились і куди повертаємося з мандрівок. У язичників дім був пунктом, де починалось і закінчувалось всяке ритуально-обрядове дійство.
Дім передавався у спадок і був символом роду. Отже, дім - захищене місце, центр родового всесвіту, приручений Космос.
Дизайн Світлиці не ілюстративно-розповідний, а знаковий: кожна річ виступає як символ, водночас, ідея, думка уречевлені. Світлиця не етнографічний музей, а навчальна аудиторія, радше, це вправа на розуміння.
Світлиця кафедри українознавства - образ, символ української світлиці, України.
Видатний, зі світовим ім'ям український скульптор Олександр Архипенко вважав, що "митець мусить дати глядачеві (слухачеві) імпульс; лише тоді починає той і сам творчо мислити: символ підказує, наводить на думку, на відчуття" . Слухач і глядач у Світлиці особливий - студент, який мусить творчо мислити!
Для створення образу та модерного інтер'єру Світлиці активно використано інсталяцію. Інсталяція (з англ. - installation - постановка) - просторова композиція, створювана з різних виробів та матеріалів, природних об'єктів, текстової та візуальної інформації.
Інсталяція - це досить поширена форма у сучасному мистецтві. Неординарне сполучення тривіальних речей виявляє в них ті смислові значення та якості, що приховані від буденного сприйняття. Стаючи елементом художнього задуму, річ звільняється від своєї утилітарної функції, водночас набуваючи функції символічної. Естетичний зміст інсталяції розкривається в смислових трансформаціях, грі значень, які є результатом перетворень навколишнього середовища та зміни контекстів.
Експонати Світлиці, зібрані та описані студентами, - це здебільшого автентичні речі домашнього вжитку, що десятиліттями слугували людям.
Світлиця - найчистіша найохайніша, найпривітніша, найгостинніша кімната української оселі. Наша Світлиця, органічна складова Дніпроретровського національного університету залізничного транспорту, завжди з радістю приймає гостей.